Тема: Історична основа поеми “Іван Підкова”. Патріотичні мотиви, героїчний пафос твору. зображення в ньому історичного минулого

Тема: Історична основа поеми “Іван Підкова”. Патріотичні мотиви, героїчний пафос твору. зображення в ньому історичного минулого

Мета:ознайомити учнів з поемою “Іван Підкова” Т.Шевченка, з’ясувати її історичну основу; подати відомості про Івана Підкову як видатну особистість в історії українського козацтва; розкрити тему героїчного минулого народу на прикладі поеми; виробляти навички  виразного читання; розвивати логічне мислення; зв’язне мовлення, пам’ять, увагу; виховувати почуття патріотизму, пошани до героїчного минулого наших пращурів.

Очікувані результати: учні вміють виразно читати поему “Іван Підкова”, розкривають історичну основу твору, визначають провідні мотиви поеми, висловлюють свої думки та враження, знають визначення “історична поема”.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, портрет  Івана Підкови, дитячі ілюстрації до твору, презентація.

Випереджальні завдання: підготувати ілюстрації до поеми “Іван Підкова”, повідомлення про Івана Підкову як видатну історичну постать.

Теорія літератури: поема, історична поема

                                      

Хід уроку

                                                            Епіграф   

                                          Наша дума, наша пісня

                                          Не вмре, не загине…

                                          От де, люде, наша слава,

                                          Слава України!

                                                                      Т.Шевченко

I.Організаційний момент.

II.Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка домашнього завдання.

Декламування поезії  “Думка” напам’ять.

2. Учитель. Хто хоч раз побував на Україні, той назавжди запам’ятає прекрасну українську природу, де колись панували славетні козаки.

– Що вам відомо про козаків? Пригадайте, про кого з них ви дізналися на уроках літератури в 5 класі.

III. Оголошення теми, мети і завдання уроку.

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

Учитель. Т.Шевченко, перебуваючи далеко від Батьківщини, упродовж свого короткого життя, сповненого злигоднів, леліяв у своєму серці образ поневоленої та зневаженої України. Він бажав припасти до життєдайного джерела її минувшими, відшукати там взірці нестримного прагнення волі, відваги.

Т.Шевченко ще змалечку захоплювався надзвичайно мужніми, непередбачуваними, розумними та сміливими людьми-козаками. Часто, вислухавши напівказкові розповіді свого діда Тараса, хлопець уявляв себе то з мушкетом у руках у самій гущавині бою, то на веслах на легкій чайці, яку несуть хвилі моря в далеку Туреччину рятувати з полону побратимів.

Пізніше, вже дорослим, Тарас Григорович звертався до теми козаччини в своїй творчості, а ми звертаємося до неї сьогодні.

2. Перевірка домашнього завдання.

         Учнівські  повідомлення.

1-ий учень .   Зажурилась Україна, бо нічим прожити,

                                  Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти.

                                  Ой, маленьких витоптала, великих забрала.

                                  Назад руки постягала, під хана погнала.

Так співається у давній українській пісні про велике лихоліття народу, про криваві й спустошливі напади татар і турків на Україну в XVI ст. В одному тільки 1537р. і то лише на Волині, було забрано в полон понад 15 тисяч чоловік.

Полонених продавали на невільницьких ринках. Українські дівчата і жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями. Одна з них і Настя Лісовська, відома як Роксолана. Хлопчиків-підлітків забирали до військових казарм, щоб виховати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця.

2-ий учень. Український народ не корився загарбникам. Українське  козацтво виступає надійним оборонцем рідної землі від ворожих зазіхань. Були здійснені вкрай сміливі морські походи проти Османської імперії, які прославили козаків на всю Європу. Руйнувалися турецькі фортеці й порти , знищувався ворожий флот, визволялися бранці. Козацтво гартувало власні сили, набувало вищої майстерності і згуртованості.

3-ий учень. У середовищі січовиків перебував і учасник багатьох військових експедицій відважний отаман Іван Підкова. “Він був настільки сильним, що не лише ламав підкови, а й таляри, а коли увіткнув таляр у дерев’яну стіну, то його треба було вирубувати. Узявши за заднє колесо, він зупинив повіз, запряжений шестериком коней. Дишель ламав об коліно. Узявши зубами бочівку меду, перекинув її через голову. Узявши в руки волячий ріг, пробив ним ворота.”

На початку листопада 1577 року Іван Підкова почав боротьбу проти ставленика Туреччини, молдовського господаря Петра Мірчі Кривого. Козацьке військо розгромило загони Мірча і 30 листопада 1577р. визволило Ясси. Іван Підкова був проголошений молдавським господарем. Прагнув запровадити там запорозькі звичаї і приєднати сусідні землі до України. Такі наміри стривожили й Османську імперію, і Річ Посполиту.

Брацлавський воєвода Ян Збаразьки порадив, щоб Іван Підкова для примирення з польським королем поїхав  до Варшави. Король прийняв його і наказав кинути до в’язниці.

16 червня 1578 року в присутності великої кількості народу і турецьких послів на Ринковій площі у Львові Іванові Підкові було відтято голову. Перед стратою в останньому слові козак сказав:”Мене привели на смерть, хоч у своєму житті я не зробив нічого такого, за що заслужив би подібний кінець. Я знаю одне: я завжди боровся мужньо як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв для добра і користі своєї Батьківщини, і було у мене єдине бажання – бути їй опорою і захистом…”

Так загинув славний лицар Іван Підкова. Після страти його остатки поховали у львівській  Успенській церкві, а згодом козаки перепоховали його в одному з православних монастирів під Чернечою горою.

– Діти, як ви думаєте, чому Іванові козаки дали прізвище Підкова?

3. Перегляд відео ролика.

4. Учитель. Історичну поему “Іван Підкова” Т.Шевченко написав у Санкт-Петербурзі у 1839 році, а наступного року -1840- вона ввійшла до 1-го видання славетного « Кобзаря».

4.1. Словникова робота.

       Китайка - різновид тканини.

       Поставець - посуд, кухоль.

       Гирло - місце впадання річки в море.

       Рибалка - птах, який живиться рибою.

       Синоп - турецьке місто.

       Лиман - озеро на півдні України.

       Царград - давня слов’янська назва Стамбула, колишньої столиці Туреччини.

4.2. Ознайомлення зі змістом поеми.

4.3.  Вправа “Словесне малювання”.

        Яким я  уявляю героя.

4.4.   Розгляд і обговорення дитячих малюнків.

5. Методичний прийом “Мозковий штурм”

– Зі скількох частин складається твір? (двох – сучасність і минувшина)

– Де відбуваються події?

– Яке значення у творі має опис бурхливого моря?

– Як козаки поставились до морської негоди?

– Як називається пісня, яку співали козаки?

– Над якою роботою розмірковує отаман?

– Чи підтримали запорожці свого ватажка?

– Визначте тему й ідею твору?

– Визначте жанр твору. Пригадайте, що таке поема?

Теорія літератури

Історична поема – ліро-епічний твір про конкретні історичні події, процеси та історичні особи.

Підсумок уроку

Продовжіть незакінчене речення.

– Для мене сьогодні важливим було…

– Найбільш мені запам’яталося з поеми…

VI. Домашнє завдання

Загальне.

1. Виписати цитати до образу Івана Підкови.

 Індивідуальне.

2. Підготувати повідомлення про козацькі чайки.