Тема: Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт- Петербурзі. Провідний мотив вірша “Думка” ( «Тече вода в синє море»)

Тема: Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-       

Петербурзі. Провідний мотив вірша “Думка” ( «Тече вода в синє море»)

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю петербурзького періоду Т.Шевченка; допомогти усвідомити ідейно-художній зміст поезії ‘Думка’; розвивати активний словник учнів, пам’ять,увагу, спостережливість,логічне мислення , вміння порівнювати, узагальнювати , робити відповідні висновки, вдосконалювати навички виразного читання, виховувати пошану до творчості Кобзаря, повагу до історичного минулого нашої країни, патріотичні почуття.

Очікувані результати: учні знають про життя та творчість Т.Шевченка, виразно й усвідомлено читають вірш «Думка»(«Тече вода в синє море…»); визначають провідні мотиви твору, висловлюють свої думки та враження від прочитаного.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, презентація «Перебування Т.Шевченка в Петербурзі», збірка «Кобзар», ілюстрації до творів, аудіо записи.

Теорія літератури: ліричний твір, вірш, строфа.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Мотивація навчальної діяльності.

Уже 200 років минуло від дня народження духовного батька українців Т.Шевченка, та його твори й досі не втрачають актуальності. Вони лише набувають нового звучання.

II.Актуалізація опорних знань учнів

На дошці портрет молодого Т.Шевченка. Учитель читає рядки:

Загляньмо в очі ці сумні…

З них випромінюється сяйво

Любові, ніжності струни

Тієї скрипки, що так грає справно.

Чоло відкрите…Мудрість і краса

Переплітаються в душі поета.

Не згасне свічка – пам’яті роса –

В серцях людей на всій планеті.

– Це портрет молодого Т.Шевченка. І сьогодні на уроці ми ще раз відкриємо сторінку життя і творчості відомого на весь світ генія і пророка, поета і художника Т.Шевченка.

III. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Розповідь учителя про перебування Т.Шевченка в Санкт-Петербурзі.

Народився Т.Шевченко на Черкащині в кріпацькій родині. Рано залишився сиротою. У нього не було жодної змоги вчитися, тому він пішов прислужникам до дяка, аби мати доступ до науки. Доля закинула його до Петербурга. Це було 1831 року. Разом з іншими кріпаками пана Енгельгардта юний Шевченко подолав пішки сотні верств.

Що привіз із собою до столиці імперії цей незвичайний кріпак, який сутністю ніколи ним і не був?.. А привіз він цілий світ української мови, її дивовижність, багатство, природну красу, приказки, прислів’я, народні пісні, героїчні думки, які вводили у високий світ українського слова всіх, хто до нього долучався.

Від тої зими 1831року почалося Шевченкове тривале столичне життя, сповнене боротьби за існування, незгасного бажання стати вільним, вивчитися на професійного художника.

Пан, помітивши здібності свого кріпака до малярства, вирішив зробити з нього власного художника й віддав у науку до майстра Ширяєва. Майстерня Ширяєва стала особливо відомою в 1836 році після здійснення розпису стін і плафонів Великого театру в Петербурзі. Чимала частина цього декоративного живопису була виконана Шевченком, у той час уже значним рисувальником.

Білими  ночами Тарас ходив у Літній сад змальовувати статуї та мріяти про волю. Одного разу він там познайомився з художником-земляком Іваном Сошенком, який помітивши  талант молодого кріпака, разом із друзями – відомими художниками і поетами Брюлловим Венеціановим, Григоровичем, Жуковським та ін. посприяв викупу з кріпацтва.

22 квітня 1838 року Т.Шевченко був викуплений з кріпацтва. Ставши вільним, він не гаяв жодного дня. Поезія, малюнок, живопис цілком заполонили його. Митець був прийнятий у Товариство заохочування художників та Академію мистецтв.

Упродовж семи років навчання Т.Шевченко створив не лише учнівські, а й викінчені, зрілі твори. Під час навчання був тричі нагороджений срібними медалями.

Не по роках громадянська й художня зрілість помітна і в його літературній творчості. Збірка його творів «Кобзар» – книга, яку український народ поставив на перше місце серед успадкованих із минулого духовних скарбів. Весь поетичний і частина художнього доробку петербурзького періоду тематично пов’язані з Україною, хоч між 1830-1843 роками  Шевченкові жодного разу не вдалося побувати в рідному краї.

2.Учитель. «Думка»(«Тече вода в синє море…») – один з перших віршів Т.Шевченка, що дійшли до нас. Вірш написаний у 1838 році в Санкт-Петербурзі. Тарасу здавна подобалися народні пісні про пошуки молодим козаком своєї долі: «Ой зелений дубе, чого похилився…», «Ой не шуми, луже, зелений байраче!». Очевидно, вони нагадували поетові власну долю, яка закинула його далеко від рідної України. Думками (думами) поети інколи називали вірші-роздуми, вірші-переживання описово-розповідного характеру,  що своїм змістом, образністю й тематикою були наближені до народних пісень. Ось така історична основна поезії.

3.Робота з текстом поезії «Думка».

Виразне читання вірша вчителем напам’ять.

4.Самостійне читання твору учнями.

5. Методичний прийом «Я бачу слово» (Словесне малювання).     

( Учні описують зорові картини, що постали в їхній уяві).

6. Методичний прийом «Мозковий штурм»

– Чому поезія називаэться «Думка»?

– Яка тема твору?

– Назвіть головного героя поезії.

– Який настрій у козака?

– Які риси характеру притаманні ліричному герою?

– Якої долі, на вашу думку, хотів козак?

– Визначте провідний мотив поезії.

– Які ще образи є у вірші?

– З якою метою автор використовує образ журавлів?

– Знайдіть у тексті рядки. де висловлено тугу за рідним краєм.

– Як вірш «Думка» пов’язаний із долею самого поета? Поясніть.

– Чому для нас рідний край наймиліший?

– Які почуття викликає у вас ця поезія?

7. Робота в групах.

Знайти художні засоби твору і дати відповідь , яку роль вони  виконують у тексті.

Теорія літератури

1. Ліричний твір – своєрідний літературний жанр, переважно віршованої форми, в якому у формі переживань та завдяки зображально-виражальним засобам осмислюється сутність людського буття, витворюється нова духовна дійсність, розбудована за законами краси.

2. Строфа – група рядків вірша, об’єднаних завершеною думкою, римуванням та інтонацією.

V. Закріплення вивченого.

         Методичний прийом «Клоуз-тест».

1. Пішов козак світ за очі, щоб (знайти долю).

2. Серце козацьке сперечається з…(морем)

3. На чужині козакові буде дуже… (тяжко жити з чужими людьми, ні з ким поговорити, ні поплакати)

4. Козак плаче тому, що..(думав доля зустрінеться – спіткалося горе, шляхи бити заросли тернами)

Технологія «Незакінчене речення».

Т.Шевченко для мене – це…

                                                                                                              

VI. Підбиття підсумків уроку.

Оцінювання.

1. Інтерактивна вправа «Рефлексія».

– Чи задоволені ви результатами діяльності на сьогоднішньому уроці?

– Чи справдилися ваші очікування?

– Чим духовно збагатила нас поезія «Думка»?

– Що вас найбільше зацікавило?

– Що схвилювало?

– Що найбільше запам’яталося?

VII. Домашнє завдання.

          Загальне. Поезію «Думка» вивчити напам’ять. Прочитати поему «Іван Підкова».

          Індивідуальне. Підготувати повідомлення про добу героїчних походів українського козацтва та отамана Івана Підкову. Намалювати ілюстрації до творів Т.Шевченка «Думка», «Іван Підкова».